dentek
dentek

Кампос Ф. Е., DDS , Гомес Х. Б., DDS1, Марін Ч., DDS, PhD , Тейксейра Х. С., DDS2, Сузукі М., DDS2, Вітек Л., MSc3, Занетта-Барбоса Д., DDS, PhD1, Коельо П. Дж., DDS, PhD3 1Каф. щелепно-лицевої хірургії, стоматологічний факультет, Федеральний університет Уберландія, Мінас-Жерайс, Бразилія 2Каф. щелепно-лицевої хірургії, стоматологічний факультет, Федеральний університет Санта-Катаріни, Флоріанополіс, Бразилія 3Каф. біоматеріалів і біоміметики, стоматологічний факультет, Нью-Йоркський університет, Нью-Йорк, США 4Каф. ортопедичної стоматології,Університетська школа стоматології Тафтса, Бостон, MA Felipe E. Campos, Julio B. Gomes, Charles Marin, Hellen S. Teixeira, Marcelo Suzuki, Lukasz Witek, Darceny Zanetta-Barbosa, Paulo G. Coelho

Вплив розміру ложа імплантату на крутний момент і ранній етап остеоінтеграції: експериментальне дослідження на собаках*

Вступ

Сьогодні використання дентальних імплантатів для заміщення відсутніх зубів —один з найуспішніших видів стоматологічного лікування. Попри передбачуваність результатів традиційного двоетапного протоколу імплантації за Branemark et al. [1, 2], триває пошук рішень для зменшення періоду загоєння між встановленням імплантату і функціональним навантаженням, що призводить до різних модифікацій дизайну імплантатів [3]. Особливе зацікавлення викликає негайне функціональне навантаження на одиночну коронку з опорою на імплантат, оскільки, на відміну від реставрації мостоподібним протезом з опорою на імплантати, відсутня взаємна трансверзальна стабілізація конструкції [4, 5]. Відтак знижується первинна стабільність одиночного імплантату, що залежить від його дизайну, умов навантаження, хірургічної техніки, щільності та якості кісткової тканини [6].
З клінічної точки зору, досягнення стабільності імплантату відразу після встановлення і на ранньому етапі загоєння — необхідна умова успішного результату лікування, оскільки відносна рухомість імплантату в кістковому ложі збільшує ризик невдалої остеоінтеграції [2, 7, 8]. 

Отож правильна хірургічна техніка препарування кісткового ложа забезпечує високу первинну стабільність імплантату, низький рівень напруження стиснення одразу після імплантації та мінімальну мікрорухомість, уможливлюючи успішну остеоінтеграцію на початковому етапі загоєння. Оскільки стабільність імплантату залежить від взаємодії між його поверхнею та кістковою тканиною, припустили, що високий крутний момент забезпечує підвищення стабільності імплантату під час остеоінтеграції [9-11]. Згідно з даними більшості досліджень, високий крутний момент фактично виключає несприятливу мікрорухомість імплантату при навантаженні більше 100 мкм. Однак, у деяких дослідженнях наведено п ротилежні дані, які підветрджують, що високе значення крутного моменту при встановленні імплантату не завжди дозволяє досягти високої первинної стабільності [12-14]. Попри важливість зміни параметрів імплантату, з інженерної точки зору, слід ураховувати, що кісткова тканина — це динамічна система, яка реагує на зміну хірургічної техніки, модифікацію макрогеометрії імплантату і розмір кісткового ложа [15]. Важливо створити ідеальні умови для досягнення постійноїстабільності імплантату на ранньому етапі загоєння. Згідно з даними декількох біомеханічних і гістологічних досліджень, навіть після досягнення первинної стабільності, у зв’язку з ремоделюванням і репозицією кісткової тканини, стабільність імплантату може знижуватися ще до моменту виникнення прямого зв’язку між наявною кістковою тканиною і поверхнею імплантату, що відповідає за його вторинну стабільність [16–18]. Отож, якщо мікрорухомість імплантату не усунути внаслідок формування нової кісткової тканини, то зниження первинної стабільності відбудеться безпосередньо на ранньому етапі загоєння в результаті дії остеокластів [19].

Як правило, формування кісткового ложа меншого розміру є варіантом збільшення первинної стабільності [9]. Навіть якщо імплантат встановити в менше кісткове ложе з вищим крутним моментом, це може негативно вплинути на реакцію кісткової тканини у ділянці імплантації, оскільки виникне загроза надмірно високого механічного напруження. Останнім часом у щораз більшій кількості опублікованих досліджень розглядаються різні аспекти дизайну імплантатів, проблематика досягнення стабільності та складності їх багатофакторної взаємодії. Окрім того, досліджують види імплантатів, взаємодію між розміром кісткового ложа і геометрією поверхні імплантату, а також терміни застосування функціонального навантаження.

Однак, незважаючи на отримані дані, досі не винайдено єдиного логічно обґрунтованого дизайну імплантату і системи ортопедичних компонентів.
Мета дослідження — оцінити вплив розміру кісткового ложа на значення крутного моменту та ранній етап остеоінтеграції імплантатів, встановлених у гончих собак.

Матеріали та методи дослідження

У дослідженні використали 36 дентальних імплантатів з технічно чистого титану марки Grade 2 діаметром 4 мм і довжиною 10 мм (Colosso, Emfils, Itu, Бразилія), підданих піскоструминній обробці та кислотному протравлюванню. Отримавши схвалення Комітету з етики експериментів над тваринами Федерального університету Уберландія (Бразилія), для лабораторної in vivo моделі придбали 6 самців гончих собак віком приблизно 1,5 року.Перед загальною анестезією внутрішньом’язово ввели сульфат атропіну (0,044 мг/кг) і хлорат ксилазину (8 мг/кг), для загальної анестезії використали 15 мг/кг хлорату кетаміну. Для імплантації обрали центральну частину діафізу променевої кістки. Після видалення шерсті, оголення шкіри і антисептичної обробки розчином йоду ділянки проведення хірургічного втручання і прилеглих ділянок, виконали розріз завдовжки 5 см для отримання доступу до окістя, відкинули клапоть і оголили кісткову тканину. Три види імплантатів (діаметром 3,2, 3,5, 3,8 мм) почергово встановили уздовж променевої кістки у прокси- мально-дистальному напрямку для мінімізації зміщення ділянок кістки (ділянки 1—3 у проксимально-дистальному напрямку). Отже, 36 імплантатів, що перебували in vivo в кістковій тканині правої та лівої променевих кісток протягом 1 та 3 тижнів відповідно, рівномірно встановили на ділянках 1—3. З використанням цього підходу провели збалансоване хірургічне втручання, що дозволило порівняти однакову кількість імплантатів, кінцівок, ділянок хірургічного втручання ( —3), а також тварин за одиницю часу in vivo.

Імплантати встановили на віддалі 1 см один від одного уздовж центральної частини кістки; ввели в кісткове ложе і зафіксували з різним зусиллям (максимальне зусилля фіксації — 200 Нсм), яке визначали портативним цифровим вимірювачем крутного моменту (Tohnichi, Токіо, Японія). Після встановлення імплантатів у кісткове ложе застосували гвинтизаглушки, щоб запобігти вростанню кісткової тканини в імплантат. М’які тканини пошарово ушили відповідно зі стандартним протоколом. Окістя ушили ниткою Vicryl 4-0 (Ethicon, Johnson & Johnson, Маямі, США), а шкіру — нейлоном 4-0 (Ethicon). Після операції внутрішньом’язово призначили антибіотики та протизапальні препарати, які містили разову дозу бензатину бензилпеніциліну (20,000 UI/кг), і кетопрофен 1% (1 мл/5 кг). Собак умертвили передозуванням анестетика, кінцівки отримали гострим розсіченням. Після видалення м’яких тканин провели первинну клінічну оцінку стабільності імплантатів. Якщо імплантат виявлявся клінічно нестабільним, його виключали з дослідження. Кістки з імплантатами зменшили до розміру кісткових блоків і занурили на 24 години в 10% буферний розчин формаліну. Потім кісткові блоки протягом 24 годин перебували під проточною водою. Наступний етап передбачав поступову дегідратацію зразків через занурення у спиртові розчини різної концентрації (від 70% до 100% розчину етанолу). Після дегідратації зразки залили спеціальним пластиком на основі метакрилату (Technovit 9100, Heraeus GmbH Kulzer, Німеччина), відповідно до інструкції виробника. Після полімеризації пластмаси зразки розпиляли алмазною пилкою (Isomet 2000, Buehler, США) уздовж довгої осі імплантату на тонкі пластинки (товщиною близько 300 мкм), потім зафіксували на акрилових пластинах цементом на основі акрилату. Час твердіння цементу становив 24 години, потім пластинки відшліфували і відполірували. Кісткові пластинки зменшили до 30 мкм з використанням абразивного паперу SiC (400, 600, 800, 1200 і 2400; Buehler) у шліфувально-полірувальній машині (Metaserv 3000, Buehler) під постійним зрошенням водою [20]. Зразки забарвили толуїдиновим синім для проведення гістоморфологічного аналізу методом оптичної мікроскопії зі збільшенням у 50—200 разів (Leica DM2500M, Leica Microsystems GmbH, Німеччина)

Контакт кісткової тканини з поверхнею імплантату (BIC) оцінювали при збільшенні в 50—200 разів (Leica DM2500M, Leica Microsystems GmbH) за допомогою спеціального програмного забезпечення (Leica Application Suite, Leica Microsystems GmbH). Ділянки BIC навколо імплантату відняли від загального значення периметра імплантату для визначення показника BIC. Наявність проміжків між витками різьби імплантату, заповнених кістковою тканиною(BAFO), на ділянці губчаcтої кістки визначали при 100-кратному збільшенні (Leica DM2500M, Leica Microsystems GmbH) за допомогою спеціального програмного забезпечення (Leica Application Suite, Leica Microsystems GmbH). Площу поверхні між витками різьби імплантату, заповненої кістковою тканиною, відняли від загальної площі поверхні між витками імплантату для отримання значення BAFO (у відсотках) [21]. Статистичний аналіз крутного моменту, показників BIC і BAFO виконали за тестом Крускала-Уолліса. Статистичну значимість встановили на рівні 95%, для множинних порівнянь використовували апостеріорний тест Данна.

Результати

Хірургічне втручання та подальший період спостереження пройшли без ускладнень при проведенні маніпуляцій та негайної клінічної реакції тканин на імплантати. Також не виявлено післяопераційних ускладнень, жоден імплантат не був виключений з дослідження через рухомість. Зусилля фіксації, яке використовували для кожної групи зразків, представлено на мал. 1. Під час встановлення імплантатів крутний момент послідовно зменшували залежно від діаметра кісткового ложа 3,2—3,5 —3,8 мм. Значну різницю в рівні крутного моменту спостерігали між групами з діаметром кісткового ложа 3,2 мм і 3,8 мм (P = 0,003), у групі з діаметром кісткового ложа 3,5 мм представлено середнє значення, з приблизно однаковою різницею рівня крутного моменту відносно груп з діаметром кісткового ложа 3,2 мм і 3,8 мм. Якісна оцінка біологічної реакції тканин показала наявність щільного контакту між імплантатом, кортикальною та губчастою кістковими тканинами для усіх груп з різним періодом загоєння, включно з прилеглими та віддаленими від стінок кісткового ложа ділянками (мал. 2). На тонких пластинках, забарвлених толуїдиновим синім, відзначалося апозиційне зростання кісткової тканини у ділянках, де контакт між поверхнею імплантату і кістковою тканиною виникав безпосередньо після імплантації (мал. 3, 4). Такі ділянки виявили по всьому периметру імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,2 мм і 3,5 мм, а також із зовнішнього боку витків різьби імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,8 мм. На відміну від імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,2 мм і 3,5 мм, з внутрішнього боку різьби навколо імплантату, встановленого в кісткове ложе діаметром 3,8 мм,  а також на стінках ложа (утворення кісткових порожнин) спостерігалося формування кісткової тканини за типом інтрамембранного остеогенезу (мал. 3, 4).

У різних експериментальних групах відзначено тимчасові морфологічні зміни. У перший тиждень періоду загоєння між першим і третім витком різьби імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,2 мм і 3,5 мм, з’явилися великі ділянки некротизованої кістки (мал. 3а, 3б), які у третій тиждень періоду загоєння перетворилися в ділянки ремодельованої кістки, що оточувала імплантат поряд з новоутвореною кістковою тканиною (мал. 4а, 4в). У перший тиждень загоєння між внутрішнім діаметром імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,8 мм, та стінками ложа виявили порожнини, заповнені остеогенною тканиною (мал. 3в). У порожнинах спостерігали процес утворення первинної остеоїдної тканини (мал. 3в), який відбувався також з зовнішнього боку витків різьби імплантатів у ділянках з відсутньою некротичною тканиною (мал. 3в). У третій тиждень періоду загоєння відзначали розвиток незрілої кісткової тканини на поверхні імплантату і на стінках кісткового ложа, а також у порожнинах між внутрішнім діаметром імплантату та стінками кісткового ложа (мал. 4в). Статистична оцінка BIC у перший і третій тиждень періоду загоєння показала суттєву різницю в значеннях д ля усіх груп (P = 0,07, мал. 5а), в експериментальних групах відмінностей не виявлено. Результати аналізу BAFO засвідчили тимчасове збільшення показників для усіх груп у третій тиждень періоду загоєння, порівняно з першим (мал. 5б);проте жодних статистично значимих відмінностей в експериментальних групах з різним періодом загоєння in vivo, а також між експериментальними групами під час різних періодів загоєння in vivo (P = 0,31) не виявлено.

Обговорення

За останні 40 років запропоновано чимало хірургічних протоколів встановлення імплантатів, що відрізняються від класичного двоетапного протоколу імплантації [22]. Як правило, для підвищення стабільності імплантату на початкових етапах періоду загоєння використовують різні модифікації його дизайну [23-27]. Після вивчення усіх клінічних, гістологічних і біомеханічних факторів, що впливають на стабільність імплантату на початковому етапі загоєння, Raghavendra та ін. [19] представили огляд літератури з емпіричною схемою аналізу стабільності імплантатів, яка отримала широке розповсюдження. Згідно зі схемою, що ґрунтувалася на даних численних гістологічних досліджень, які підтверджували можливу втрату механічної стабільності імплантату внаслідок відсутності міжфазового ремоделювання з подальшим апозиційним ростом кісткової тканини, що дозволяє досягти вторинної стабільності імплантату, досить часто досягали високого ступеня первинної стабільності імплантатів. 

Оцінка первинної стабільності імплантату та відповідних клінічних аспектів — складне завдання, оскільки її результат залежить не тільки від значення крутного моменту та відповідної щільності кісткової тканини, але і від макро- та мікроструктури поверхні імплантату, її характеристик та розміру кісткового ложа [28]. За останні 5 років проведено чимало досліджень з вивчення біомеханічних аспектів первинної стабільності імплантатів за допомогою різних методів: резонансно-частотного аналізу, визначення показника стійкості імплантатів, гістологічного аналізу, контактної ендоскопії, визначення крутного моменту при встановленні та видаленні імплантату [9-12, 29-34]. Однак в опублікованих дослідженнях практично не розглядали питання взаємозв’язку між розміром кісткового ложа, значенням крутного моменту та досягненням первинної стабільності імплантату на ранньому етапі остеоінтеграції. У цьому дослідженні ми оцінювали значення крутного моменту при встановленні імплантатів [28] і два вимірюваних параметри остеоінтеграції (BIC та BAFO) [35-37] на ранньому етапі загоєння після встановлення імплантатів діаметром 4 мм і довжиною 10 мм у кісткове ложе діаметром 3,2, 3,5 і 3,8 мм.

Результати показали, що максимальне значення крутного моменту досягається при встановленні імплантатів у кісткове ложе з найменшим діаметром. Отож у групі з кістковим ложем діаметром 3,2 мм значення крутного моменту було значно вищим, ніж у групі з кістковим ложем діаметром 3,8 мм; у групі з кістковим ложем діаметром 3,5 мм спостерігали середнє значення крутного моменту. Такі відмінності обумовлені більшим ступенем компресії і тертя між імплантатом і кістковою тканиною під час імплантації при зменшенні розміру кісткового ложа. Окрім неоднакових значень крутного моменту при встановленні імплантатів з різних груп, суттєві відмінності виявляли також у моделі загоєння кісткової тканини на ділянках з кістковим ложем діаметром 3,5 мм чи меншим і діаметром 3,8 мм. Гістологічне дослідження зразків показало, що у групах з кістковим ложем діаметром 3,2 і 3,5 мм контакт між поверхнею імплантату і кістковою тканиною відбувався одразу після імплантації, у перший тиждень періоду загоєння між витками різьби імплантату виявляли значні ділянки некротизованої кісткової тканини. Упродовж двох тижнів на ділянках з некротизованою кістковою тканиною відбувався процес ремоделювання з одночасним утворенням нової кісткової тканини, що призвело до повної остеоінтеграції імплантатів. Послідовність біологічних етапів на ранній стадії остеоінтеграції, що відзначили під час гістологічного аналізу зразків, аналогічна етапам остеоінтеграції гвинтових імплантатів коренеподібної форми [16,18,21,38,39]. На відміну від двох попередніх груп, у групі з кістковим ложем діаметром 3,8 мм між геометрією поверхні імплантату і стінками кісткового ложа виникли порожнини, які негайно після імплантації наповнилися кров’яними згустками [17,38]. Результати гістоморфологічного дослідження зразків групи з кістковим ложем діаметром 3,8 мм підтверджують результати попередніх робіт, де через кілька днів після імплантації великі кров’яні згустки, що заповнювали порожнини [40] між витками різьби імплантату, а також між його зовнішнім діаметром і стінками кісткового ложа [17, 38], ставали основою для утворення тимчасової матриці сполучної тканини з високим вмістом мезенхімальних клітин. Ця строма стала каркасом для у творення кістки за типом інтрамембранної осифікації, що, згідно з експериментальними зразками і реакцією кісткової тканини у цих собак, починається через тиждень після імплантації та активно продовжується у третій тиждень періоду загоєння. Відсутність великих ділянок некротичної кістки у ділянках, де спостерігали щільний контакт поверхні імплантату з кістковою тканиною, свідчить про те, що її компресія була виражена слабше, ніж у ділянці імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,2 мм і 3,5 мм. Між показниками BIC та BAFO в експериментальних групах у перший і третій тижні періоду загоєння in vivo н е в иявили ж одної с татистично значимої різниці, у всіх групах спостерігали стабільне зростання показників із збільшенням тривалості періоду загоєння (статистично значимий для BIC та статистично незначимий для BAFO). При встановленні імплантатів у кісткове ложе діаметром 3,2 мм і 3,5 мм досягли щільного контакту поверхні імплантату з кістковою тканиною. Крім того, між витками різьби імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,8 мм, утворилися порожнини, згодом заповнені кістковою тканиною. 

Незважаючи на те, що в різних групах отримали різні фізичні співвідношення між імплантатом і кістковою тканиною, ділянки некротичної кістки знизили показники BIC та BAFO до рівня показників, отриманих при оцінці імплантатів зі сформованими порожнинами на першому тижні загоєння. Загоєння кісткової тканини відбувалося за різними моделями: у ділянці імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,2 мм і 3,5 мм, спостерігали ремоделювання некротичної кістки з одночасним утворенням нової кісткової тканини, в ділянці імплантатів, встановлених у кісткове ложе діаметром 3,8 мм утворення нової кістки проходило за типом інтрамембранної осифікації. Показники остеоінтеграції з часом підвищилися у всіх експериментальних групах. Теоретично можна припустити, що стабільність встановлених імплантатів відрізнятиметься за однаковий час спостереження. Незважаючи на те, що менший розмір кісткового ложа може підвищити первинну стабільність імплантату, більша кількість некротичної тканини і її міжфазове ремоделювання можуть потенційно знизити стабільність імплантатів, поки не буде досягнуто вторинної стабільності завдяки утворенню нової кісткової тканини між поверхнею імплантату та вихідною кісткою. Попри те, що при кістковому ложі більшого діаметра можна досягти меншої первинної стабільності внаслідок меншої компресії кістки, помітна мінімальна кількість некротизованої кісткової тканини та її подальше ремоделювання, що покращує показники первинної стабільності. Окрім того, швидке заповнення незрілою кістковою тканиною проміжків між витками різьби імплантату і стінками кісткового ложа може прискорити досягнення вторинної стабільності. З точки зору дизайну імплантату очевидно, що багатофакторні дослідження макрогеометрії його поверхні та різних розмірів кісткового ложа дозволять визначити, які умови з часом сприятимуть максимальній стабільності.

Однак екстраполяція дослідження з тварин на людину сьогодні неможлива через відсутність контрольованих експериментів і перехресних посилань у літературі, що свідчить про необхідність подальшого докладного вивчення проблеми.



Література

1. Brånemark P.I., Adell R., Breine U., et al. Intra-osseous anchorage of dental prostheses. I. Experimental studies. Scand. — J Plast Reconstr Surg, 3:81, 1969.
2. Brånemark P.I., Hansson B.O., Adell R., et al. Osseointegrated implants in the treatment of the edentulous jaw: Experience from a 10-year period Scand. — J Plast Reconstr Surg Suppl, 16:1, 1977.
3. Coelho P.G., Granjeiro J.M., Romanos G.E., et al. Basic research methods and current trends of dental implant surfaces. — J Biomed Mater Res B Appl Biomater, 88:579, 2009.
4. Atieh M.A., Atieh A.H., Payne A.G., et al. Immediate loading with single implant crowns: A systematic review and meta-analysis. — Int J Prosthodont, 22:378, 2009.
5. Schnitman P.A., Wöhrle P.S., Rubenstein J.E., et al. Ten-year results for Brånemark implants immediately loaded with fixed prostheses at implant placement. — Int J Oral Maxillofac Implants, 12:495, 1997.
6. Javed F., Romanos G.E. The role of primary stability for successful immediate-loading of dental implants: A literature review. — J Dent, 38:612, 2010.
7. Albrektsson T., Sennerby L., Wennerberg A. State of the art of oral implants. — Periodontol 2000, 47:15, 2008.
8. Lemons J.E. Biomaterials, biomechanics, tissue healing, and immediate-function dental implants. — J Oral Implantol, 30:318, 2004.
9. O’Sullivan D., Sennerby L., Meredith N. Measurements comparing the initial stability of five designs of dental implants: A human cadaver study. — Clin Implant Dent Relat Res, 2:85, 2000.
10. Trisi P., Perfetti G., Baldoni E., et al. Implant micromotion is related to peak insertion torque and bone density. — Clin Oral Implants Res, 20:467, 2009.
11. Ottoni J.M., Oliveira Z.F., Mansini R. et al. Correlation between placement torque and survival of single-tooth implants. — Int J Oral Maxillofac Implants, 20:769, 2005.
12. Akkocaoglu M., Cehreli M.C., Tekdemir I. et al. Primary stability of simultaneously placed dental implants in extraoral donor graft sites: A human cadaver study. — J Oral Maxillofac Surg, 65:400, 2007.
13. Akkocaoglu M., Uysal S., Tekdemir I. et al. Implant design and intraosseous stability of immediately placed implants: A human cadaver study. — Clin Oral Implants Res, 16:202, 2005.
14. Akça K., Kökat A.M., Cömert A. et al. Torque-fitting and resonance frequency analyses of implants in conventional sockets versus controlled bone defects in vitro. — Int J Oral Maxillofac Surg, 39:169, 2010.
15. Coelho P.G., Suzuki M., Guimaraes M.V. et al. Early bone healing around different implant bulk designs and surgical techniques: A study in dogs. — Clin Implant Dent Relat Res, 12:202, 2010.
16. Abrahamsson I., Berglundh T., Linder E. et al. Early bone formation adjacent to rough and turned endosseous implant surfaces: An experimental study in the dog. — Clin Oral Implants Res, 15:381, 2004.
17. Berglundh T., Abrahamsson I., Albouy J.P. et al. Bone healing at implants with a fluoride-modified surface: An experimental study in dogs. — Clin Oral Implants Res, 18:147, 2007.
18. Coelho P.G., Suzuki M., Guimaraes M.V. et al. Early bone healing around different implant bulk designs and surgical techniques: A study in dogs. — Clin Implant Dent Relat Res, 12:202, 2009.
19. Raghavendra S., Wood M.C., Taylor T.D. Early wound healing around endosseous implants: A review of the literature. — Int J Oral Maxillofac Implants, 20:425, 2005.
20. Donath K., Breuner G. A method for the study of undecalcified bones and teeth with attached soft tissues: The Sage-Schliff (sawing and grinding) technique. — J Oral Pathol, 11:318, 1982.
21. Leonard G., Coelho P., Polyzois I. et al. A study of the bone healing kinetics of plateau versus screw root design titanium dental implants. — Clin Oral Implants Res, 20:232, 2009.
22. Brånemark P.I. Osseointegration and its experimental background. — J Prosthet Dent, 50:399, 1983.
23. Albrektsson T., Wennerberg A. Oral implant surfaces: Part 1. — Review focusing on topographic and chemical properties of different surfaces and in vivo responses to them. — Int J Prosthodont, 17:536, 2004.
24. Albrektsson T., Wennerberg A. Oral implant surfaces: Part 2. — Review focusing on clinical knowledge of different surfaces. — Int J Prosthodont, 17:544, 2004.
25. Buser D., Broggini N., Wieland M., et al. Enhanced bone apposition to a chemically modified SLA titanium surface. — J Dent Res 83:529, 2004.
26. Butz F., Aita H., Wang C.J. et al. Harder and stiffer bone osseointegrated to roughened titanium. — J Dent Res, 85:560, 2006.
27. Coelho P.G., Cardaropoli G., Suzuki M. et al. Early healing of nanothickness bioceramic coatings on dental implants. An experimental study in dogs. — J Biomed Mater Res B Appl Biomater, 88B:387, 2008.
28. Freitas A.C .Jr., Bonfante E.A., Giro G., Janal M.N., Coelho P.G. (2011). The effect of implant design on insertion torque and immediate micromotion. — Clinical Oral Implants Research. doi: 10.1111/j.1600 0501.2010.02142.x
29. Engelke W., Decco O.A., Rau M.J. et al. In vitro evaluation of horizontal implant micromovement in bone specimen with contact endoscopy. — Implant Dent, 13:88, 2004.
30. Gotfredsen K., Wennerberg A., Johansson C. et al. Anchorage of TiO2-blasted, HA-coated, and machined implants: An experimental study with rabbits. — J Biomed Mater Res, 29:1223, 1995.
31. Turkyilmaz I., Sennerby L., McGlumphy E.A. et al. Biomechanical aspects of primary implant stability: A human cadaver study. — Clin Implant Dent Relat Res, 11:113, 2009.
32. Da Cunha H.A., Francischone C.E., Filho H.N. et al. A comparison between cutting torque and resonance
frequency in the assessment of primary stability and final torque capacity of standard and TiUnite single-tooth implants under immediate loading. — Int J Oral Maxillofac Implants, 19:578, 2004.
33. Niimi A., Ozeki K., Ueda M., et al. A comparative study of removal torque of endosseous implants in the fibula, iliac crest and scapula of cadavers: Preliminary report. — Clin Oral Implants Res, 8:286, 1997.
34. Cochran D.L., Schenk R.K., Lussi A. et al. Bone response to unloaded and loaded titanium implants with a sandblasted and acid-etched surface: A histometric study in the canine mandible. — J Biomed Mater Res, 40:1, 1998.
35. Marin C., Granato R., Suzuki M. et al. Biomechanical and histomorphometric analysis of etched and non etched resorbable blasting media processed implant surfaces: An experimental study in dogs. — J Mech Behav Biomed Mater, 3:382, 2010.
36. Marin C., Granato R., Suzuki M. et al. Histomorphologic and histomorphometric evaluation of various endosseous implant healing chamber configurations at early implantation times: A study in dogs. — Clin Oral Implants Res, 21:577, 2010.
37. Giro G., Marin C., Granato R., et al. Effect of drilling technique on the early integration of plateau root form endosteal implants: An experimental study in dogs. — J Oral Maxillofac Surg, 69:2158, 2011.
38. Berglundh T., Abrahamsson I., Lang N.P. et al. De novo alveolar bone formation adjacent to endosseous implants. — Clin Oral Implants Res,14:251, 2003.
39. Vignoletti F., Johansson C., Albrektsson T., et al. Early healing of implants placed into fresh extraction sockets: An experimental study in the beagle dog. De novo bone formation. — J Clin Periodontol, 36:265, 2009.
40. Cardaropoli G., Wennström J.L., Lekholm U. Peri-implant bone alterations in relation to inter-unit distances. A 3-year retrospective study. — Clin Oral Implants Res, 14:430, 2003.
спитати консультанта
заповніть всі обов'язкові поля форми (*)
Ваше і'мя *
Ваша ел. адреса *
повідомлення *
надрукуйте контрольне число *
спеціальні пропозиції

Акція на імплантати з конічним з'єднанням

За більш детальною інформацією звертайтесь за телефонами 044-498-28-51 або 093-930-44-55. Завжди раді Вашим дзвінкам!

перейти к опису

ПРОДОВЖЕНА спеціальна акція на імплантати з конічним з'єднанням С1

З нагоди 20-річчя компанії Medical Implants System та 13-річчя її представника в СНД

перейти к опису

Розширений хірургічний набір для встановлення імплантатів лише за 268 $

При купівлі 30 імплантатів MIS - розширений хірургічний набір лише за 268$

перейти к опису

Акція з нагоди 20-річчя компанії MIS

Знайомтесь з умовами акції тут

перейти к опису

© 2010 - 2017 Все права належать компаниії Дентек