dentek
dentek

Гіро Г.; Товар Н., департамент біоматеріалів та біоміметики, університет Нью-Йорку, США; Марін Ч., програма для аспірантів в ділянці стоматології, Школа наук про здоров'я, університет UNIGRANRIO, Бразилія; Бонфанте E. A., каф. ортопедичної стоматології, факультет одонотології,
університет Мальме, Швеція; Джімбо Р., каф. ортопедичної стоматології, факультет одонотології, університет Мальме, Швеція; Сузукі M., департамент хірургічної та ортопедичної стоматології, університет Тафтса школи стоматологічної медицини, Бостон, США; Янал M. Н., відділення епідеміології та покращення здоров’я, університет Нью-Йорку, Коледж стоматології, США; Коельйо П. Г., департамент пародонтології та імплантології, університет Нью-Йорку, Коледж стоматології, США Gabriela Giro, Nick Tovar, Charles Marin, Estevam A. Bonfante, Ryo Jimbo, Marcelo Suzuki, Malvin N. Janal, Paulo G. Coelho

Вплив на остеоінтеграцію спрощеної послідовності препарування для встановлення дентального імплантату: експериментальні дослідження на собаках

Вступ

Остеоінтеграцію визначили, як щільний контакт між кістковою тканиною та імплантованим біоматеріалом на рівні оптичної мікроскопії, і завдяки цьому феномену дентальна імплантологія стала одним із найбільш успішних методів лікування [1, 2]. Однак, коли йшлося про високі показники успішних результатів (часто вищі від 90% за десять років), початкові невдалі спроби остеоінтеграції асоціювали з ендогенними факторами, таким як кількість і якість кістки, паління та системні розлади, а також особливості харчування та порушення метаболізму кістки, що можуть погіршити загоєння кістки чи процес остеоінтеграції. 
З іншого боку, особливо у випадках відсутності впливу ендогенних факторів, невдалі випадки імплантації також пояснювали екзогенними факторами, такими як конструкція імплантату (включно із макро- і мікрогеометрією), хірургічна методика (надмірна операційна травма), перенавантаження, невідповідність супраструктур або інфекція післяопераційної рани [3, 4]. Albrektsson і співавт. (1981) вважають, що існує 6 факторів, що визначають успіх остеоінтеграції: біологічна сумісність, конструкція, поверхня, стан місця реципієнта, методика операції та характер навантаження [5]. Зрозуміло, «2 International Journal of Biomaterials» підтримував це положення протягом трьох десятиліть і воно все ще залишається «золотим стандартом» для досягнення успіху, також провели велику кількість досліджень із урахуванням цих факторів. Однак, порівняно із великою кількістю досліджень біологічної сумісності імплантатів, конструкції, поверхні, і характеру навантаження, кількість досліджень місця реципієнта та хірургічних методик є обмеженою. Найменше вивчений результат таких хірургічних процедур, як протокол препарування борами, тому лікарі зазвичай керувалися інструкціями виробників. Попередні дослідження продемонстрували, що препарування остеотомії може призвести до некрозу кістки в ділянці навколо імплантату, і на розширення цієї ділянки може потенційно впливати зв’язок між швидкістю препарування борами і генеруванням тепла [6–8]. 
Отже, величина пошкодження кістки внаслідок її інструментальної обробки та її здатність до загоєння навколо імплантатів може залежати від матеріалу борів, конструкції, зовнішньої чи внутрішньої іригації, та від того, чи застосовується вона взагалі, ступеня поступового збільшення діаметра отвору на місці препарування (кількість підходів препарування від використання початкового до фінішного бора — перед встановленням імплантату). Різні параметри препарування борами сьогодні оцінюють у лабораторних стендових дослідженнях, де демонструють потенційні переваги зміни швидкості препарування борами для інтеграції імплантатів [9, 10]. Крім того, провели оцінку генерації тепла в процесі препарування борами, а також конструктивної функції борів [11–14], повторного використання борів [15] та методики іригації [16, 17]. Враховуючи визначення ефективності препарування борами і режиму температури як функції різних змінних величин, більшість досліджень є порівняльними [9–14, 16, 18], а кілька з них пропонують оцінку імплантатів, встановлених у ділянці, яку препарували борами за різних умов [19]. Хоча й необхідно отримати цифровий контроль температури, ці порівняльні дослідження не мали відповідних підтверджень in vivo, а такі дослідження є дуже потрібними. Навіть якщо наявні дослідження, що вивчають вплив на остеоінтеграцію різних протоколів препарування борами, дуже мало даних (або вони взагалі відсутні) стосовно ступеня поступового збільшення діаметра препарованого місця для встановлення імплантатів. 
Як показує досвід, цю процедуру виконують за методикою поступового збільшення діаметра борів, щоб звести до мінімуму пошкодження кістки під час інструментальної обробки. В медичній літературі взагалі відсутні повідомлення про оптимальний протокол препарування, який забезпечує успішну остеоінтеграцію в клінічних умовах. Час від часу з’являються протоколи препарування борами, котрі передбачають дуже велику кількість етапів, що вимагають багато часу. Спостерігали значний інтерес до дослідження зменшення числа використаних борів, порівняно зі стандартною послідовністю препарування. Тому це дослідження перевірило гіпотезу про відсутність різниці остеоінтеграції імплантатів при зменшенні кількості борів для препарування місця імплантації (пілотний бор + бор фінішного діаметра) зі стандартним поетапним препаруванням місця імплантації.

Матеріал і методи

У дослідженні використали 72 ендо-сальні імплантати у формі гвинтового штифта для кореня зуба Ti-6Al-4V діаметром 3.75 мм (n = 36) і 4.2 мм (n = 36) і довжиною 10 мм (C1, «MIS», Ізраїль). Половину імплантатів кожного діаметра встановили за спрощеною методикою (пілотний бор + бор фінішного діаметра), другу половину — за стандартною методикою препарування з використанням значної кількості борів зі збільшенням діаметра. Аналіз текстури поверхні після піскоструминної обробки з використанням часток алюмінію/кислотного протравлення, на основі попередньої атомно-силової мікроскопії, що використали у цьому дослідженні, показав параметри Sa 0.35 мкм і Sq 0.5 ± 0.54 мкм [20].
 Для дослідження використали вісімнадцять гончих собак віком приблизно 1,5 року, з хорошим станом здоров’я, за погодженням із біоетичним комітетом з дослідів на тваринах при Ecole Veterinaire D’Alfort у Франції. На проксимальній великогомілковій кістці у ділянці із двома типами щільності кістки встановили по 2 імплантати у кожну кінцівку. На правій і лівій кінцівках встановили імплантати діаметром 3.75 мм і 4.2 мм відповідно за спрощеною і стандартною методиками препарування (з кожної кінцівки взяли зразки за спрощеною і стандартною методиками препарування борами). Послідовність стандартного препарування борами для імплантатів діаметром 3.75 мм: пілотний бор (діаметр 2.4 мм), проміжний бор (діаметр 3.0 мм) і фінішний бор (максимальний діаметр кожного імплантату 3.6 мм). Стандартна послідовність для імплантатів діаметром 4.2 мм: пілотний бор (діаметр 2.4 мм), два проміжні бори (діаметром 3.0 мм і 3.5 мм), фінішний бор (діаметр 4.0 мм). Спрощена послідовність борів для імплантатів діаметром 3.75 мм і 4.2 мм: пілотний бор і фінішні бори (3.6 мм і 4.0 мм для імплантатів діаметром 3.75 мм і 4.2 мм відповідно). Усі процедури препарування борами проводили на швидкості 900 об/хв. з рясною іригацією.

Хірургічний етап

Всі хірургічні процедури виконували під загальною анестезією. Премедикація полягала у внутрішньом’язовому введенні атропіну сульфату (0.044 мг/кг) і ксилазіну хлорату (8 мг/кг).  Після цього, після наступної внутрішньом’язової ін’єкції кетаміну хлорату (15 мг/кг) досягали загальної анестезії. Після гоління шерсті, відкриття шкіри та антисептичної обробки операційного поля та навколишніх ділянок розчином йоду виконали розріз 5 см на рівні шкіри. Потім відкинули клапоть із шарами м’язів і відкрили проксимальну великогомілкову кістку. Провели дві остеотомії, проксимально і дистально, на відстані не менше 10 мм одна від одної і встановлили імплантати за допомогою реверсивного ключа. Для закриття рани використали методику стандартного пошарового ушивання (4–0 вікрил, внутрішні шари; 4–0 нейлон, шкіра, Ethicon, «Johnson & Johnson», США). Після операції призначали антибіотики (пеніцилін, 20,000 МО/кг) і анальгетики (кетопрофен, 1 мл/5 кг) протягом 48 годин після операції. Евтаназію виконали з передозуванням анестезії (n=6 тварин на 1, 3, і 5 тижні після операції). При розрізі кінцівки відділили гострим відсіканням, м’які тканини усунули за допомогою хірургічних скальпелів і виконали початкову клінічну оцінку.

Мал. 1 a) Результати для контакту імплантат-кістка (BIC) (середня величина ± 95% інтервалу довіри) як функція методики препарування борами і часу in vivo, де не спостерігається значної різниці між групами для кожного моменту часу in vivo; б) результати для BIC (середня величина ± 95% інтервалу довіри) як функція методики препарування борами, часу in vivo та діаметра імплантату; між досліджуваними групами не виявили різниці за кожен момент часу in vivo

Гістологічне препарування твердих тканин

Зразки зафіксували у 10% буферному розчині формаліну на 24 години, промивали під проточною водою протягом 24 годин, і провели поступову дегідратацію в серії спиртових розчинів з діапазоном вмісту етанолу від 70% до 100%. Після дегідратації зразки занурювали у смолу на основі метакрилату (Technovit 9100, «Heraeus Kulzer GmbH», Німеччина) відповідно до інструкції виробника. Потім блоки розрізали пилкою з алмазним напиленням, намагаючись пройти через центр імплантату вздовж його довгої вісі (Isomet 2000, «Buehler Ltd.», США), приклеювали їх до акрилового предметного скла смолою на основі акрилату і залишали на 24 години для схоплення перед проведенням шліфування і полірування. Потім секції зменшили до остаточної товщини приблизно 30 мкм за допомогою серії карбідокремнієвих абразивних паперових дисків («Buehler Ltd.», США) і шліфувальної/полірувальної машини (Metaserv 3000, США) під іригацією. Після цього зрізи забарвлювали 1% толуїдиновим синім і скерували на аналіз з використанням світлової мікроскопії.
Виміри процентної величини контакту кістки з імплантатом (BIC) і розміщення фракцій у ділянці кістки BAFO) між гвинтовою різьбою імплантату [21] виконали при збільшенні у 1001 разів (Leica DM 2500M, «Leica Microsystems GmbH», Німеччина) за допомогою програмного забезпечення для аналізу знімків National Institutes of Health (Image J 1.41o, США). Вплив методики препарування, діаметра імплантату і часу in vivo на BIC та BAFO оцінювали за допомогою GLM ANOVA. Рівень статистичної значимості становив 5% (α = 0.05).



Мал. 2 a) Результати для розміщення фракцій у ділянці кістки (BAFO) (середня величина ± 95% інтервалу довіри) як функція методики препарування борами і часу in vivo, де не спостерігається значної різниці між групами для кожного моменту часу in vivo; б) результати для BAFO (середня величина ± 95% інтервалу довіри) як функція методики препарування борами, часу in vivo та діаметра імплантату; між досліджуваними групами не виявлили різниці за кожен момент часу in vivo

Мал. 3. Не виявлили жодних морфологічних розбіжностей між імплантатами, встановленими за стандартною та спрощеною методикою. Оцінка гістологічних зрізів у всі моменти часу показала прямий контакт між імплантатом і кісткою в кортикальній і трабекулярній ділянках, як це показано на зрізі імплантату діаметром 4.2 мм через 5 тижнів загоєння

Результати

Загоєння кістки навколо імплантатів відбувалося без ускладнень після їхнього встановлення у 72-ох місця. За час експериментального періоду жодних ознак запалення або інфекції не виявили. Статистичний звіт про вплив методики препарування борами, як функції часу для BIC представлено на мал. 1 a. У той час, як значне зростання спостерігали від 1 до 3 тижнів (P = 0.02), ця різниця не була значимою від 3 до 5 тижнів (P = 0.82). Статистичний звіт про вплив методики препарування борами, діаметра імплантатів і часу (мал. 1 б) не відображає значимої різниці у BIC, як функції методики препарування борами і діаметра імплантатів, оцінених для кожного моменту часу. Статистичний звіт щодо впливу методики препарування борами, як функції часу для BAFO представлено на мал. 2 a. В той час, коли значне зростання в BAFO спостерігалося від 1 до 3 тижнів (P < 0.01), ця різниця не була статистично значимою від 3 до 5 тижнів (P = 0.85). Статистичний звіт про вплив методики препарування борами, діаметра імплантатів і час (мал. 2б) не відтворює значних розбіжностей у BAFO, як функції методики препарування борами і діаметра імплантатів для оцінки кожного моменту часу.
Між імплантатами, встановленими за стандартною і спрощеною методикою, не спостерігали жодної морфологічної різниці, і початкова оцінка гістологічних зрізів, проведена у різні терміни, показала прямий контакт між імплантатом і кісткою у кортикальній та трабекулярній ділянках (мал.3). Гістологічна оцінка показала, що за 1 тиждень початкове утворення кісткової тканини відбулося у ділянках між гвинтовою різьбою імплантату і в прямому контакті з поверхнею імплантату (мал. 4 a). Через три тижні (мал. 4 б) збільшення кількості кістки між гвинтовою різьбою було очевидним, та процес заміни незрілої кістки пластинчастою кісткою спостерігався для всіх груп при оцінці через 5 тижнів (мал. 4 в).

Обговорення

Структура дослідження дозволила провести оцінку остеоінтеграції за допомогою параметрів, які можливо виміряти, для імплантатів, встановлених у ділянках, препарованих за методикою поступового збільшення діаметра (стандартною) або за двоетапною методикою (пілотний бор + фінішний бор) до остаточного діаметра 3.6 мм і 4.0 мм при швидкості 900 об./хв. з рясною іригацією.У попередніх дослідженнях зазначали, що ділянка некротичної кістки, яка оточувала імплантати, існувала після операції, і що на поширення цієї ділянки впливала швидкість препарування борами [9, 10], конструкція [11–14] та режим іригації (або її відсутність)[14, 15]. Для більшості досліджень, що стосувалися різних варіантів борів і методик препарування, найчастіше отримані результати вимірювань вказували, що теплоутворення на цих місцях було функцією різних змінних величин, котрі завжди стосувалися відповідної контрольної групи.
Отже, коли отримали необхідні дані із цифрового контролю температури, вищезгадані і це дослідження висунули гіпотезу про відсутність різниці в остеоінтеграції імплантатів, яка відбулася після зменшення кількості борів для препарування місця імплантації (пілотний бор + бор фінішного діаметра), а також після стандартної послідовності препарування борами. Відомо, що очікували більшого підвищення температури кістки під час обробки ротаційними інструментами, оскільки функція різниці у діаметрах між борами через величину тиску і розрізу, необхідного для препарування місця імплантації, пропорційна до цієї різниці. Фактично термічний некроз неминучий, якщо температура у кістці піднімається вище 47ºC [22], про що повідомляли у клінічних дослідженнях, як про одну із причин періапікальних уражень навколо імплантату [23], або, в іншому випадку, затримки кісткових регенеративних процесів [24].
 Цікаво, що наші результати не тільки свідчать про відсутність різниці у BIC та BAFO між методиками препарування борами, коли інформація про діаметр імплантату випадає зі статистичного аналізу, але й вказують на відсутність різниці у BIC та BAFO, як функції діаметра імплантатів і часу in vivo. Подальші гістологічні дослідження не продемонстрували видимої різниці між обома групами, не виявивши ознак надмірного запалення, активності остеобластів або помітного некрозу. Це вказує на те, що підйом температури, якщо він відбувався при виконанні спрощеної процедури, не спричинив жодних негативних ефектів порівняно зі стандартним протоколом, і що, ймовірно, іригація була цілком достатньою для утримання температури нижче порогу остеонекрозу — 47ºC. Якби температура перевищила 47ºC, загоєння, ймовірно, затрималось би для досліджуваної групи, де використовували спрощений протокол, що могло б мати гістологічні або гістоморфометричні докази, як повідомляли Yoshida і співавт. [24]. Отже, необхідні подальші дослідження, де поєднуються методи кореляційної статистичної залежності між підвищенням температури і остеоінтеграції/біомеханічних вимірюваних параметрів, щоб створити обґрунтовану платформу для майбутніх протоколів хірургічного препарування борами. Оскільки спрощена процедура хірургічного препарування не впливає негативно на біологічну реакцію встановлених імплантатів і її можна порівняти зі стандартною послідовністю препарування борами, прийняли п очаткову г іпотезу п ро в ідсутність різниці у остеоінтеграції, що відбувається після операції за методикою зменшення кількості борів для препарування місця імплантації порівняно зі стандартною послідовністю препарування борами.
Результати дослідження переконливо свідчать, що препарування остеотомії може бути спрощено і займати менше часу; однак завжди необхідна постійна іригація для уникнення шкідливого впливу підвищення температури кістки, особливо кістки з високою щільністю, наприклад, на передній ділянці нижньої щелепи. Для перших використаних борів необхідна точна орієнтація, як і при використанні інших методик, але з меншими можливостями корекції ангуляції, що може потребувати кращих професійних навиків у менш досвідчених лікарів.

Конфлікт інтересів

Автори цієї наукової праці заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Подяка

Дослідження було частково профінансоване компанією «MIS Implants», Ізраїль.

Література

1. M. Esposito, J. M. Hirsch, U. Lekholm, and P. Thomsen. Biological factors contributing to failures of osseointegrated oral implants. (I). Success criteria and epidemiology, European Journal of Oral Sciences, vol.106, no. 1, pp. 527–551, 1998.
2. P. I. Branemark,R. Adell, U. Breine, B.O. Hansson, J. LindstrЁom, and A. Ohlsson. Intra-osseous anchorage of dental prostheses. I. Experimental studies, Scandinavian Journal of Plastic and Reconstructive Surgery, vol. 3, no. 2, pp. 81–100, 1969.
3. T. Albrektsson, J. Brunski, and A. Wennerberg. A requiem for the periodontal ligament’ revisited, International Journal of Prosthodontics, vol. 22, no. 2, pp. 120–122, 2009.
4. M. Esposito, J. M. Hirsch, U. Lekholm, and P. Thomsen. Biological factors contributing to failures of osseointegrated oral implants: (II). Etiopathogenesis, European Journal of Oral Sciences, vol. 106, no. 3, pp. 721–764, 1998.
5. T. Albrektsson, P. I. Branemark, H. A. Hansson, and J. Lindstrom. Osseointegrated titanium implants. Requirements for ensuring a long-lasting, direct bone-to-implant anchorage in man, Acta Orthopaedica Scandinavica, vol. 52, no. 2, pp. 155–170, 1981.
6. S. Iyer, C. Weiss, and A. Mehta. Effects of drill speed on heat production and the rate and quality of bone formation in dental implant osteotomies. Part I: relationship between drill speed and heat production, International Journal of Prosthodontics, vol. 10, no. 5, pp. 411–414, 1997.
7. G. Augustin, S. Davila, K. Mihoci, T. Udiljak, D. S. Vedrina, and A. Antabak, Thermal osteonecrosis and bone drilling parameters revisited, Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, vol. 128, no. 1, pp. 71–77, 2008.
8. Y. Reingewirtz, S. Szmukler-Moncler, and B. Senger. Influence of different parameters on bone heating and drilling time in implantology. Clinical Oral Implants Research, vol. 8, no. 3, pp. 189–197, 1997.
9. M. Sharawy, C. E. Misch, N. Weller, and S. Tehemar, Heat generation during implant drilling: the significance of motor speed. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, vol. 60, no. 10, pp. 1160–1169, 2002.
10. S. J. Kim, J. Yoo, Y. S. Kim, and S.W. Shin. Temperature change in pig rib bone during implant site preparation by low-speed 6 International Journal of Biomaterials drilling, Journal of Applied Oral Science, vol. 18, no. 5, pp. 522– 527, 2010.
11. G. E. Chacon, D. L. Bower, P. E. Larsen, E. A. McGlumphy and F. M. Beck. Heat production by 3 implant drill systems after repeated drilling and sterilization. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, vol. 64, no. 2, pp. 265–269, 2006.
12. M. Sumer, A. F. Misir, N. T. Telcioglu, A. U. Guler, and M. Yenisey. Comparison of heat generation during implant drilling using stainless steel and ceramic drills. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, vol. 69, no. 5, pp. 1350–1354, 2011.
13. H. J. Oh, U. M. WikesjЁo, H. S. Kang, Y. Ku, T. G. Eom, and K. T. Koo. Effect of implant drill characteristics on heat generation in osteotomy sites: a pilot study,” Clinical Oral Implants Research, vol. 22, no. 7, pp. 722–726, 2011.
14. A. Scarano, A. Piattelli, B. Assenza et al. Infrared thermographic evaluation of temperature modifications induced during implant site preparation with cylindrical versus conical drills. Clinical Implant Dentistry and Related Research, vol. 13, no. 4, pp. 319–323, 2011.
15. A. C. Carvalho, T. P. Queiroz, R. Okamoto, R. Margonar, I. R. Garcia Jr., and O. M. Filho. Evaluation of bone heating, immediate bone cell viability, and wear of high-resistance drills after the creation of implant osteotomies in rabbit tibias, International Journal of Oral and Maxillofacial Implants, vol. 26, no. 6, pp. 1193–1201, 2011.
16. I. C. Benington, P. A. Biagioni, J. Briggs, S. Sheridan, and P. J. Lamey. Thermal changes observed at implantsites during internal and external irrigation. Clinical Oral Implants Research, vol. 13, no. 3, pp. 293–297, 2002.
17. D. Flanagan. Osteotomy irrigation: is it necessary? Implant Dentistry, vol. 19, no. 3, pp. 241–249, 2010.
18. A. Rashad, A. Kaiser, N. Prochnow, I. Schmitz, E. Hoffmann, and P. Maurer, “Heat production during different ultrasonic and conventional osteotomy preparations for dental implants. Clinical Oral
Implants Research, vol. 22, no. 12, pp. 1361–1365, 2011.
19. G. Giro, C.Marin, R. Granato et al. Effect of drilling technique on the early integration of plateau root formendosteal implants: an experimental study in dogs. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, vol. 69, no. 8, pp. 2158–2163, 2011.
20. C.Marin, R. Granato, M. Suzuki et al. Biomechanical and histomorphometric analysis of etched and non-etched resorbable blasting media processed implant surfaces: an experimental study in dogs.
Journal of theMechanical Behavior of Biomedical Materials, vol. 3, no. 5, pp. 382–391, 2010.
21. G. Leonard, P. Coelho, I. Polyzois, L. Stassen, and N. Claffey. A study of the bone healing kinetics of plateau versus screw root design titanium dental implants. Clinical Oral Implants Research, vol. 20, no. 3, pp. 232–239, 2009.
22. G. Augustin, S. Davila, T. Udilljak, T. Staroveski, D. Brezak, and S. Babic. Temperature changes during cortical bone drilling with a newly designed step drill and an internally cooled drill. International Orthopaedics, vol. 36, no. 7, pp. 1449–1456, 2012.
23. G. M. Reiser and M. Nevins. The implant periapical lesion: etiology, prevention, and treatment. Compendium of Continuing Education in Dentistry, vol. 16, no. 8, pp. 768–772, 1995.
24. K. Yoshida, K. Uoshima, K. Oda, and T. Maeda. Influence of heat stress to matrix on bone formation. Clinical Oral Implants Research, vol. 20, no. 8, pp. 782–790, 2009.
спитати консультанта
заповніть всі обов'язкові поля форми (*)
Ваше і'мя *
Ваша ел. адреса *
повідомлення *
надрукуйте контрольне число *
спеціальні пропозиції

Акція на імплантати з конічним з'єднанням

За більш детальною інформацією звертайтесь за телефонами 044-498-28-51 або 093-930-44-55. Завжди раді Вашим дзвінкам!

перейти к опису

ПРОДОВЖЕНА спеціальна акція на імплантати з конічним з'єднанням С1

З нагоди 20-річчя компанії Medical Implants System та 13-річчя її представника в СНД

перейти к опису

Розширений хірургічний набір для встановлення імплантатів лише за 268 $

При купівлі 30 імплантатів MIS - розширений хірургічний набір лише за 268$

перейти к опису

Акція з нагоди 20-річчя компанії MIS

Знайомтесь з умовами акції тут

перейти к опису

© 2010 - 2017 Все права належать компаниії Дентек